Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2685
Творів:	51005
Рецензій:	95755

Наша кнопка

Код:

Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 8716, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.118.227.69')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Мене звуть Небуття

© Анастасія, 21-03-2008
А мені б загубитися... В океані книжок, З самотою ріднитися І залізти в куток. Я була би найгіршою... Cеред тисячі струн. Може, я перебільшую, Просто злості тайфун. І за ручку пухнастую Я б взяла тишину, І на вушко похвасталась Про свою новину. Я потерте і згублене, Якщо треба - мовчу, Я снігами поцуплене У каліки дощу. А мені б стати зіркою І в пітьмі засіять, А мені би сопілкою Своє горе заграть! Я сіреньке і зношене, Мене звуть Небуття НехлипкЕ, нестривожене, Я не маю життя. Маю лиш я надієчку, Що в книжках загублюсь, Хтось дістане сопілочку... І десь гратиме блюз...

Написати рецензію	Рекомендувати іншим
Оцінити твір: (голосувати можуть лише зареєстровані) кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Жан, 22-03-2008

Згенеровано за 0.86586785316467 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design