Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 8087, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.234.139.149')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія мозаїка

Бомжам і Салютам

© Микола Шпаковський, 30-01-2008
Останнім часом я помітив
Що світ потроху пристосовується і до мене
Без віри в магію першого влучного погляду
Звужуються вибляклі тамбури каюти
Напевне мені зараз найбільше бракує
Зашитися в покинутім кляшторі на узвишші
Передчуваючи стільки нових життів
Я бачу юнь в принапружених зморшках
Під небосвітом та світозводом
І блядство

А ти здавай екзамени
Як добре працюється
Якесь воно відмінно інше
Те буття навідмаш і нежить
Повсюди коли тобі не потрібно доводити
Що всі негаразди реальні через
Робін гудів фей джинів та багатих дядечків
Це ніби розбивати ніс чужим кулаком
І спати з чужими жінками

Вагітна жінка – умовна одиниця
Навпіл розрізає хлібину ниттю
Розписує ручку навиворіт
Вириває прочитані аркуші
І пускає їх за пробіжками вітру

Синю єгипетську лампу прибило до берега
Рожеві птахи гарячково тримаються лету
Відстані розщепилися на вали тризвуки і палітри
Листи зі швидкоснів затонули під вагою власної обраності
І хоч я маю серце із перцем
Сьогодні як ніколи я віддався силі воді

Я бідний такий багатий
Натщесерце стакан ізабели
Від якої я неабияке небо
У мішку волоцюги
З дверима прив’язаними до дзвінка
З вікнами прорубаними задля світіння

А надворі черешневий цвіт розвінчав
Стереотипи про зиму
Газети серед людей покоління метро стійкі загороди
Треба хотіти більше
Треба заклеїти твій рот поцілунком
На якнайдовше
Я ж магістр Лібідо
Я почасти доктор Танатос
В процесі

Дощ
Добігав
Коли було майже все і
Зболені крила
Проломили граніт
Розум став затісний
Для бомжів і салютів
Домоткані вузли зітліли
Очі розминулися з поглядом
Чай згубив ковтки і зробив сорочку
Темно-квітчастою
День приколотий шпилькою вмить
Вилетів із сака метелик
Мені привиділась ти але
Навряд чи про це запишуть хроніки
Привидів сьогодні розвозили кабріолети
Мої руки наловили радіохвиль виделкою
І я перевів час уперед аби ще раз помилитися
У місті бомжів і салютів

Бороди надалі ростуть вкорінюються
І тільки чоловіки лишаються в кадрі
Зі спорожнілими чашами
І загостреним диханням
Під патокою патьоків дощу

Львів – 29.01.2008

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

На любителя

© , 02-06-2009

***

© , 02-06-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.86654114723206 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …