ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Лімерик
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 826
Творів: 12500
Рецензій: 19346

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Байка

Поема про Вічне

© Тед Лещак Статус: *Добрий критик*, 03-01-2008
Жив був Чахлик Невмирущий.
Майже зовсім непитущий,
Та з роками став худющий
І тому страшенно злющий.
Ще як юний був – сміявся,
Над зозулями знущався,
Із гадалок потішався,
Як хотів – так розважався.
Але йшли літа поволі,
Деякі провів в неволі,
А що сили стали кволі,
То й болячок мав доволі.

Лиш не мав в житті стежини,
Ані друзів, ні дружини,
Ні будинку, ні машини,
Ні ощадної книжини.
Все набридло аж до смерти!
Остогидло спати й жерти...
Чахлик вирішив померти.
Але ж прізвища не стерти!
Бо у роді Невмирущих
Не було маложивущих.
Це закляття всюдисущих
Диких тролів триклятущих!
Вже і з даху він кидався,
Під Камазом розбивався,
Вени різав і стрілявся...
І у морзі прокидався!

Аж якoсь сидів в клозеті
І надибав у газеті,
Що в далекому Тібеті
Відкопали у кюветі
Старовинний бульбулятор
(З вигляду – як карбюратор),
А всередині – дозатор,
А в дозаторі – вібратор!
Хто до нього прикладеться,
Тoму два рази гикнеться,
Потім три рази пчихнeться –
І сердечко розірветься!

Чахлик усміхнувся мрійно:
“Ось тепер помру спокійно!”
Тричі сплюнув традиційно
І подався енергійно
Літаком через Одесу.
Тут Амур досяг прогресу
І зазнав козак наш стресу –
Закохався в стюардесу!
Щось у серденьку розлилось,
Щось затьохкало, забилось,
Все на світі зупинилось –
Знову жити захотілось!..

Роздобув букет для дами
І з благословення мами
Повінчались під зірками
Та й махнули на Багами!

Але стоп! Не все так швидко…
Читача дурити бридко...
Бо в людей буває рідко,
Щоб сухарик звабив квітку!

Дівчина була вродлива,
Довгонога і спесива,
Тож не трапилося дива –
Ні, взаємність неможлива!
Тут почaлись в серці глюки
І не зніс наш Чахлик муки –
Голову схопивши в руки
Вмер від горя і розпуки.

А мораль цієї байки
То вам не шуруп до гайки!
Не потрібно тут ні лайки,
Ані пряника й нагайки:
Без кохання ми – нізащо.
Без кохання ми – ніщо.
І лише з коханням – Дещо!
Та ще трохи – й знов ніщо...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Новорічна казочка :)

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Глюк 13-й :), 03-01-2008

"Краще таки

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Марта Шуст, 03-01-2008

Чахлик-суїцидник, або любов зла...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Silverwolf, 03-01-2008

Спасибі!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Танюха, 03-01-2008

Вражає)

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВІА, 03-01-2008

Лиш попав до шлюбних пут - Чахлику настав капут...

На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
©  , 03-01-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0197639465332 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif