|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51000
|
| Рецензій: |
95739
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 7330, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.119.133.228') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Соціальна драма
|
|
|
| © Тарас В'єнц, 27-11-2007
|
На пустирі в отруйнім чаді
В завалах всякого сміття
Наперекір місцевій владі
Потрохи жевріє життя.
Жебрак старий (а, мо’, й не дуже)
Тут квартирує третій рік .
Колись він був достойним мужем,
Тепер – пропащий чоловік.
Ось він лежить в тіснім барлозі.
Довкола - ночі каламуть.
Душа завмерла у тривозі,
З могили спогади встають.
Встають і гаснуть. Ні, минуле
Тепер безсиле перед ним.
Він – переможець ! Ніч зітхнула.
Сльозяться очі... Через дим.
Десь виють пси. Проймає холод,
Різкий і лютий – до кісток.
Пора би втамувати голод
І вирушати... До зірок.
Жебрак їсть покидьки протухлі,
Відригує і знову їсть.
Бовтає слизь у сизім бутлі
І запиває нею злість.
По тому - закотив штанину
І в рану сипле камінці.
О, завтра він збере данину
З тупих довірливих людців.
Він їм покаже ! Терпне мозок...
Зірки вже ближче мерехтять.
Іще ковток - ударна доза.
І грім... І дзвін... І забуття...
***
Хай креслить світ свою орбіту
В імлі заблуканих світів.
Він просто вийшов з цього світу,
Шукати інший – не схотів.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
