

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	826
Творів:	12500
Рецензій:	19348

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Соціальна драма

Жебрак

© Тарас В'єнц, 27-11-2007
На пустирі в отруйнім чаді В завалах всякого сміття Наперекір місцевій владі Потрохи жевріє життя. Жебрак старий (а, мо’, й не дуже) Тут квартирує третій рік . Колись він був достойним мужем, Тепер – пропащий чоловік. Ось він лежить в тіснім барлозі. Довкола - ночі каламуть. Душа завмерла у тривозі, З могили спогади встають. Встають і гаснуть. Ні, минуле Тепер безсиле перед ним. Він – переможець ! Ніч зітхнула. Сльозяться очі... Через дим. Десь виють пси. Проймає холод, Різкий і лютий – до кісток. Пора би втамувати голод І вирушати... До зірок. Жебрак їсть покидьки протухлі, Відригує і знову їсть. Бовтає слизь у сизім бутлі І запиває нею злість. По тому - закотив штанину І в рану сипле камінці. О, завтра він збере данину З тупих довірливих людців. Він їм покаже ! Терпне мозок... Зірки вже ближче мерехтять. Іще ковток - ударна доза. І грім... І дзвін... І забуття... *** Хай креслить світ свою орбіту В імлі заблуканих світів. Він просто вийшов з цього світу, Шукати інший – не схотів.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00965595245361 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Жебрак

[ Без назви ]