Цвіт, наче сніг, облітає із білої вишні,
і на холодну траву, мов роса, свої сльози кладе,
в небо на любощі зірка до місяця вийшла,
і поцілунки, як я в тебе, пізні краде...
Чари зникають, як ранок стає на порозі.
В моїх обіймах залишиться лиш твоя тінь.
Тільки душа скам,яніє, як цвіт на морозі,
і облетить, наче цвіт...відлетить в далечінь.
