Кінець надій, весь світ зотлів до тла
Безумство дій, розквітла сивина
Прийшов той день, хтось прокляне його
І рій пісень сплітаються в одно
І полотно, лиш чисте полотно
І букви повтікали до кого?
І сніг утік у вишину небес
І лячно так - не впізнавать чудес
Як мертвий світ - забуті почуття
Хтось з того берега кричить:
" Ти тут сама
Ти однина - незаперечна суть"
І вже питати в кого: "Бути чи не буть"
І простір твій розширився до Всесвіту
І він німий, сліпий і в ньому безвісті
І в ньому сніг, і він вмирати хоче
Який жорстокий янгол напророчив
Ідеш думками, стукаєш у мрії
А їх нема - одне безумство дій
Єдина переламана пряма
І відповіді в Господа нема
І лиш луна із того краю вічності
Спотворені усі аж до комічності
І лиш сльоза ще справжня, хоч й квасна
По твоїх косах тихо так сповза
І ти не знаєш: є ти чи нема
...Єдина переламана пряма
