|
|
| Авторів: |
1404 |
| Творів: |
21290 |
| Рецензій: |
41701 |
|
|
|
Код:
|
|
| 
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Михайло Карповий, 17-10-2007 |
Понад ставком на березі нема
ані душі. На травах сивина,
і вересень давно почив у бозі,
і, молодого випивши вина,
в лісах танцює жовтий сатана,
але і він преставиться невдовзі.
А я є тут. Хай сонце чи сльота.
Мені потрібна нині самота.
В гармонії з довкіллям і собою,
я зрозумів, що істина проста:
усе під небом марна суєта,
що смерті підкоряється без бою.
У зародку затамувавши крик,
я світові показую язик,
забувши і забивши на культуру.
Заледве посміхаючись, я звик,
що колір епідермісу-кори
міняється з тілесного на бурий.
Я тут давно. Уже чотири дні.
Усе на світі байдуже мені:
я мовчазний, холодний та тверезий.
Хвилини линуть тихі та сумні,
і - Боже! - добре як в самотині
понад ставком висіти на березі.
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
