Я світ тобі в долонях принесу,
А ти візьми і пригорни до серця,
Поглянь на його світло і красу,
Замри на мить, відчуй як серце б’ється.
У свої хочу завести тебе я сни,
Межу реальності і мрії подолати,
Де світло, радість, де нема пітьми,
Де легко жити, вірити, кохати.
З тобою хочу я поринуть в напів-сон,
Наблизитись на відстань поцілунку,
Відчути теплоту твоїх долонь,
Піддатись почуттів п’янкому трунку…
Здавалося б це просто – Я і Ти,
Що разом ми, що так і має бути…
…утратить легко, важче зберегти…
А де на всі питання відповідь почути?
…і скільки б нам не вказано пройти,
І скільки б нових вражень не відчути,
Багато вже пізнали ми в житті,
Дай, Боже, нам і серце осягнути!!!
14.02.2007р.
