

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	754
Творів:	11440
Рецензій:	17358

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Поема

Слово про Данила

© Mictuk, 16-09-2007
Убитий батько, Мати із дітьми , Втікає далі із Галичини. Бояри жадібні Чуже добро ділити Схотілось їм багато жити. Усюди чвари і зневага, Хто хоче той король і князь, Вокняжився один боярин, Багато сала, меду і грошей зібрав, Та титулів до того він не мав. Ех, дуже захотілося йому, На княжім троні посидіти, Себе у іншім світлі вздріти. Зібравши друзів вірних, посіпак, Оголосив, що він є князь у Галицьких краях. І гнів у серцях галичан, Вогнем багряним запалав, Пізнав боярин княжу смерть. Із півночі прийшов новий владика, Мстислав Удатний, князівська кров текла у його венах, признали, що він князь. * Брати в чужині підростали, Зібрали військо і Волинь вже з ними, Та довгий шлях до перемоги. Бо зрада підла недалеко бродить, Помер Удатний, Й син угорського владики, Зайняв наш трон, І перемога втекла від Данила, Зі зграєю ворон, У даль відлетіла вона, А ворони лиш битву сповіщають. Угорський князь розумний був правитель, Тевтонців на підмогу він позвав, Вони насильство полюбили, Й на поклик цей із радістю прибули. Два війська стінами стоять. Під Дорожичином зійшлись. Тевтонці всі у сталь закуті, Й блистять на тілі лати ці, Аж сонце меркне в відблисках сталевих. Це бич на українські землі. Але знайшлася сила, Яка на меч мечем відповіла. Й з загарбниками в бій пішла - Данило князь і брат його Василь, Із військом стали гордо й мужньо, Їх не лякала кількість ворогів. Тевтонці розумом не сильні, Важкі в них лати, Ох міцна броня, Але не дуже мудра голова, Клином пішли вони в атаку, так. Не знали зовсім, аж ніяк, Що це помилка їх фатальна. Ішла кіннота і піхота, Закуті в сталь ішли вояки, На військо русичів завзятих, Що мужньо у рядах стояли, Й на все це гордо поглядали. Ударили у центр вражі сили, І зав’язався бій завзятий, Піддався центр і вояки, Втікати почали назад. Здавалося уже перемогли тевтонці, Вперед в погоню кинулись вони, І розпорошили свої ряди. Данило зліва, А брат справа. Ударили тевтонцям у боки, Ну а в їх хвалені лати, Врізались стріли із засади, Піднялись воїни із сховку, Й на бій з тевтонцями безстрашно стали, Їх кров’ю землю щедро напували. * В багні лежить залізо, Недавно падав дощ, Тіла закуті в сталь. З чужих земель вони прийшли, А смерть свою на галицькій землі знайшли, Вони хотіли захопити схід, Та їх могутній хід, Данило князь тут зупинив. Слава відважним лицарям.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.414124011993 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design