***
В моїй римованiй країнi
Злетiлись птахи
Й обсiли стiни тополинi
Пiд небом-дахом.
I щебетали-голосили
Про чисту душу,
Про те, що я, хоча й в пiв-сили,
А жити мушу….
Моя душа болить за тебе,
Моя кохана.
I я б хотiв схилити небо
На душу-рану.
А ще б хотiв покласти вiршi
Тобi пiд ноги,
Бо вже менi не буде гiрше,
Хвалити Бога…
НАЇВНЕ ЩАСТЯ
мені випало люди жити
там де сонце розлилось в жито
де у самому серці літа
розквітають як квіти діти
мені випало люди бути
найщасливішим там де люди
забувають про все на світі
бо купаються в цьому літі
мені випало люди знати
що у мене є батько й мати
і живуть вони в Україні
а навколо волошки сині
мені випало люди чути
як співають щасливі люди
і для мене ця тиха пісня
як дароване щастя пізнє
