День Незалежності вдався на славу -
Для початку втопили у квітах пророків,
Потому пішли спересердя на каву,
Наче й так не ходили уже стільки років.
Потім було до кави усяке різне,
Після чого на ранок нутро боліло,
І слова наїжачувалися грізно,
І очі недобрим вогнем горіли.
Й щось бравурне наспівуючи під носа,
Розійшлись по зупинках самотньо стояти.
Перехожі пізні зиркали скоса,
Та нічого не вдієш - таке вже свято.
