Здається, сонце втрачає схильність до повноти,
Я загортаюсь у ковдру і думаю, що це ти,
Зелений чай видихає в стелю букет жасмину,
Збираюсь в небо, сиджу у тиші і вчу латину.
А за вікном крекче вітер і дихає вечір тихо,
Твоя уява густа, на смак – як вчорашній сон,
Я вимикаю тебе з розетки, а світла крихти,
Як мініблискавки у блаженстві не гаснуть.Ом-м-м....
