

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	806
Творів:	12222
Рецензій:	18807

Наша кнопка

Код:

Художні твори Поезія Щоденник

міські відьми

© Явна Уляна, 30-06-2007
*серія 1 божевільна і п"яна уляна ловить в чорній вечірній сукні таксі, проноситься містом в старій волзі, виходить з машини, віддає водієві останні гроші і поринає в темряву приміського поля, десь губить один мешт (здається то було зліва від високого дерева), врешті бачить бетонову споруду з великою дірою посередині, яка її швидко поглинає холодним нутром, потім божевільна і п"яна знімає довгу незручну сукенку і купається в Полтві-клоаці. місяць здалеку лише споглядає, а зірок не видно, бо місто любить віддаляти небо, щоб їх ніхто не бачив, окрім нього... уляна довго засмагає під місячним сяйвом, допоки не висихає волосся злипле від води і бруду. серія 2 уляна в пурпурній спідниці сиділа верхи на кам"яному леві біля порохової вежі, широко розставивши ноги і тримаючи його за вуха. в цю ніч вона мала завдання протяжно свистіти за кожним котом, що в літньому сум"яті перетинав сквер. біля другої години після півночі лев ліниво позіхнув, піднявся і поплівся на знесіння, де його дожидали старий лев з високого замку, осідланий такою ж древньою відьмою з горбаним носом і веснянками, і пані абрекова, котра все розказувала про свої любовні походеньки... серія3 уляна лежала в зеленій траві серед соснового лісу на малому полі в горах і відбивала на барабані, котрий затиснула ногами такти, що їй видавалися вальсами її душі, вдивлялася в небо, в голубу безмежність, що крила ту таємницю, котру прагла осягти в місті, але не могла - місто ховає небесні таємниці, бо не прагне ділитися ними... *серія4 ходила лісом, обережно прислухалася до його тихої розмови - пташиного співу, гуркотіння потоку, таємних шорохів. вийняла з кишені дримбу і заклала її до губ, почала видобувати сумні звуки. дримба робить з грача інструмент, в якому може загніздити і виплекати свої тони, що потім вилетять лункими дикими бджолами і заглядатимуть у душу кожному, хто віднайде їх в горах та полишить у серці, бо звуки, що любить ВОНА покорять уми їхні і несвідомі сторони їхні...
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.00937414169312 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design