Ковток гіркої кави в горлі застряває,
Краплина правди Душу роз'їдає,
Хто тиє?Чи є життя в тобі?
І чи горять в очах твоїх вогні?
...А свічка тихо плаче за минулим,
Чи за теперішнім,а чи за тим,що буде...
В які терни нас Доля заведе?
І чи нещасть нас буря обмине...
Я заглядаю в очі свічки,
Я бачу Душу рідну там собі,
Вона тремтить,як я страждає,
І тихо догорає на вікні.
Ось темрява кімнату огортає,
Свічки нема,вогня Душі її немає,
Залишились лиш сльози на вікні,
Які приносять біль мені,одні.
Я в цім житті лиш свічка,
Лиш кави чорної ковток,
Лиш музика,яка тактовно дихає
І неба хмарного шматок.
20.12.05
