Життя лиш сновиддя на білому снігу...
де чорні дерева так мріють в імлі...
де досить тих мандрів і п'янкого бігу
на цій ось, Волинській, й незнаній Землі.
Де досить тих сліз на розритих могилах!
і на Руїнах згвалтованих Міст.
У власних шаленствах і безупинах,
шлю для прийдешнього вірш цей як лист.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design