Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50902
Рецензій: 95675

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 51651, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.235.145.108')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Пангерик, але не Сократу

Ні, не здобуду

© Мандрівний Е, 30-11-2023
Ні, не здобуду!

Два кола, і в колах по колу,
Що в кожнім
По звабно загостреній крапці.

Три вигини пнуть невимовне,
Дві лінії сходяться в мудрість
В просту зачакловану владу
Трьох тисяч останніх віків.

Побач, це — Обличчя та Тіло!

Хай форма закінчена в дії,
Із форми простої, із кола,
Із вигину, лінії, крапки
П'янка постає таємниця.

Глибинне записано в формі,
В розпусній молитві Берніні,
Що вічність сплітає зі смертних.

Найліпший із вигуків серця —
Найперший із криків дитини.
У крапку зав'язаний центр

Так форма народжує світ.

Просто все
Міцний живіт
Відкрита постава
Натяжіння ниток
У бавовняній блузі.
Виступ підкреслила
Пухка напівтінь.
Шкіра на руках
Пружна й м'яка.
Неквапний
Поворот
Покатих плечей.
Міцна шия,
Охайний рот,
Губ задуха
Оксамити очей,
Стиглі
Наче повені
Півночей.
І
Відверто
чужа
У плечах
Ніжність.
А в очах
Лік самотніх ночей
Біг самотніх ночей
Гнів самотніх ночей
Сон самотніх ночей,
У які наливається свіжість, —
На щоках
Нецілованих

Мною
Розбурхана,
Викохана
Вибуджена в ній
байдужість…

Венера, Гвіневра, Лаура!
І вища
за хори співців семикрилих,
Незрима моя Беатріче
Зоря незліченного неба!

Ох, марево довгих цілунків,

Хай щезнуть митці, зійдуть барви
Із храмів, божеств і полотен,
Хай їхні забуті руїни
Топтатиме заздрісний варвар.
Постанеш ти знов, необорна.

Ох, пружносте доторків любих

Постанеш ти знов, недоступна,
Хай щастя на двох подарує
Задушливий паморок раю.
Любов — то мінлива недуга,
А слово під місяцем — вітер.

Ох, здібносте стану гнучкого

Манитимеш знову у мріях,
Та їх віддаси на заклання,
Щоб в оці, у розумі, хіті,
У темнім одвічнім невпині
Гірким розійтись фіміамом.

Ох, стегон родюча повното

Бо те нас принаджує жити,
Чого ще немає на світі.
В тім втіха твоя переможна,
За правду жаданіше завтра
В тім твій неподоланий виклик.

Ох, ямко гладенька хребта

Звеличена в плоті й природі
Та зваяна в пульсі та формі,
Ніколи моя
Утікай!..

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Артур Сіренко, 02-12-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Інра Урум, 01-12-2023
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0860891342163 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …