Бувай, незнайомий хлопчику, ось і все...
Вже вічна ріка в нескінченне тебе несе.
Безшумно кружляють, торкають крилом води
два птаха. Їх звати " Ніколи" і "Назавжди".
Аж янголи, Боже, вдягнули скорботний стрій.
Невже був Твій задум для нього - такий... Такий?
В його вісімнадцять - навік зупини весну -
пізнати не жінку, а кулю - війну...
Війну.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design