І книги, спалені дощем,
що падав з Неба в громовицю...
Ступаю по Землі вогнем
несучи милості дешицю.
І догорають в попіл Сни
і вітер рве крихкі сторінки...
Душа прижилась на Війні
і ледь вбачає скрізь відтінки.
Та ж вкотре знов дійду до Снів
і на краю черпну водиці!?
В шоломі блисне місяць-слів
та й стихне звуком в рурській криці.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design