Подражаніє Івану Петровичу за мотивами історичного анекдоту
Петро був парубок моторний
Та й імператор хоч куди!
Удавсь на все нове проворний,
Тож мандрував сюди, й туди,
Оце поїздив по Європах,
Набачився усіх чудес
І вирішив, що мусе з гроба
Піднять державу до небес!
Обрізав бороди боярам,
Побудував великий флот,
Ще й понавідкривав кав'ярень
І учьредив Святий Синод.
Одна біда - солдати глупі!
Дають частенько драпака,
Й за рівнем бойового духу
Не дорівняють козакам!
От до палацу викликає
Наш цар Мазепу Івася,
І так розмову починає -
"Чудна у вас одежа ся!
Чого це твої реєстровці
Чваняться, мов оті панИ?
Усі, як пави, ґонорово
Червоні носять жупанИ!"
На це відверто, як ведеться,
Відповідає наш гетьмАн:
"Як з рани кров в бою поллється -
Щоб чистим виглядав жупан!"
Петро поплескав у долоні:
"УмнО прідумалі хахли!"
А в голові вже зріють плани,
Щоб лучче здєлать, ніж вони.
Пішов Мазепа. А на ранок
Черкнув Петро новий указ
І вийшов з ним на царський ґанок.
(Що ж він придумав нА цей раз?)
"Рєшитєльно повєлєваю -
Щоб ізбєжати нам хани
Наказую усім солдатам
Носить коричневі штани!"
