|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51001
|
| Рецензій: |
95739
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 49467, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '52.14.142.189') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Білоозерянська Чайка, 04-04-2021
|
Вона – легенда, жриця Терпсихори.
А Він – цар моря, геній-мариніст.
Кохання дні*, сум’яття, непокору,
До смерті кожен в чистоті проніс.
Він молодий був, запальний і ніжний –
Вся щирість серця, як конвалій сніг.
Вона ж була за сценою заміжня,
Обравши славу Прими, а не їх…
Удвох би їм, як дві зорі палати –
Марія ж просить, щоб навік ішов.
В прощанні – крик рожевого пуанта,
Що розтоптав, понівечив любов…
Лишилася на сцені горда Прима,
Цар моря серцем зболеним писав.
У полотні – вся туга незборима,
Стихійність, пристрасть, почуттів краса.
Сім’я… дві жінки… щастя для сторонніх…
А наодинці – у руках пуант…
Він подумки з Марією Тальоні,
Горить вогнем спокуси океан.
Йшла в небо... Про стосунки нетривалі
Дочці розкрила, сум душі пропік…
І попросила, щоб букет конвалій
Івану в квітні слала кожен рік.
… До смерті Айвазовський в тижні вербнім
Отримував букет, що гріє кров.
Так його Муза, джерело натхнення
Благала вибачень за знищену любов.
* Історія кохання відомого художника-мариніста Івана Айвазовського та прими-балерини Марії Тальоні
ID: 905704
автор: Білоозерянська Чайка
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
