- У саду зустрів тебе, кохана,
Ти, немов із місяця зітка́на,
ще й вуста медово - полум’яні –
втратив спокій свій я назавжди́…
- Не гадала я, що так жадана,
З усміхом мені сказала панна,
- Що ж, якщо кохаєш – доведи.
Усміхався косами серпанок:
- Від кохання я до тебе п’яний,
Ти скажи мені своє бажання –
Виконаю я його завжди́…
- Бачиш: в небі зірка полум’я́на?
Зупини для мене ти світання –
Хай панує місяць молодий!
Зможу серце я тобі віддати –
Блиснуло в очах відтінком м’яти.
Буду я тебе за це кохати,-
Прошептали ті вуста - меди́…
… Вже твоє бажання, мов гармата
В голові продовжує лунати
І звучати в ній на всі лади.
- Буду я для тебе зорепадом,
Безперервно ночі всі не спати,
Щоб тобі ту зіроньку дістати! –
Цілував він милої сліди.
… Хоч пройшло з тих пір рокі́в багато,
Пасторела мусить ця звучати –
Ти прислу́хайся: про це шумлять сади
