© Всеволод, 25-01-2021
|
Небога й жінка грізного царя,
Суддя та присуд, забаганка й дія,
Деметри біль, кровиночка та мрія,
Весни богиня, мстива, мов змія.
Лестивих німф збира юрму зоря.
Ериній гурт карає лиходія...
Безжальний глас, чоло у злоті й шия -
Жона достойна пекла короля!
Фатальний мучить пані грізну сон:
Її, наївну, юну, гне Плутон.
Вона безсило стогне в рук полоні...
Сталеві очі плодять два струмка.
Цариця в ніч від влади утіка
Під дах із зір в простім льнянім хітоні.
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|