Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2697
Творів: 51465
Рецензій: 95964

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 48814, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.220.251.236')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

За далекими звоями розтривожених пестощів

© Михайло Нечитайло, 16-09-2020
За далекими звоями розтривожених пестощів
Заблукала загублена, перетерта печаль,
І з доріг вже ледь видимих, врослих згадками лестощів,
Виростав десь із обрію, наче з пам’яті, жаль.

Понад квітами всохлими з білих марев акації
Не живими й не бджолами пролітала жура,
І з уроків загублених на довічні вакації
Йшла чи учнем, чи вчителем потойбічна мара.

Лебединими зграями над ставками безводними,
Столочивши польотами слід незнаних копит,
Відлітали у вирії з полюсами холодними
Нездоланна незгоди тінь, сльози, помста і квит.

Десь у сонних артеріях безголового сторожа,
Що проріс передзвонами у нестямний азарт,
Ще шукав я чи золота, чи останнього молоха,
Щоб побачити в зародку в смерть приречений фарт.

На каньйонах зарослого очеретами космосу,
Серед тисячі зварених у галактики зір,
Я стояв над безоднею нецерковного розпису
І стирав своє завтрашнє і вчорашнє до дір.

У високих, освячених ще халявами, чоботах,
По калюжах замулених, де болото без дна,
Все із долі кував собі до підводи я обода,
Лиш підводи не здибавши, з’їла дурість земна.

Я не знав, як плисти мені, і не мав навіть цяточки,
Де міг стати на грунт твердий, чи лягти, як змія,
Думав я, що забрав собі до останньої  латочки,
Що забрав тебе всеньку-всю, що ти вічно моя.

А тепер, як довкола все роз’яснилося зливою,
І в дощах ти явилася лиш така, як ти є,
Там, де я мурував-ліпив, що ти маєш щасливою,
То було все моє й моє, та на жаль – не твоє.

І куди я тепер, скажіть, в зграю лебедів хусткою,
У який такий гурт мені, де я цар чи пророк?
Думав, я – ледь не світ увесь, а прийшлося – і пусткою,
Думав, ти, мов баласт мені, а насправді – мій крок.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Dj. Djojz, 24-10-2021
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.037501096725464 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати