Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 48008, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '54.208.168.232')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

Життя прожите, поле перейшли

© Михайло Нечитайло, 20-12-2019
Життя прожите, долю перейшли,
І як було, то так уже не буде,
Щось загубили, щось на нім знайшли,
Дали щось людям, щось дали нам люди.

Закрили хвіртку в старості дворі
На защіпку болячок та кректання,
І погляд часто десь там угорі,
Де Бог і зорі, вічність і мовчання.

Всі руки – жили, піт та мозолі,
Дорога-привид за крилом вчорашнім,
І дві сльози, як галки на ріллі,
Бо помирати і столітнім страшно.

Сніги зі скронь вплетуться у брову,
І серце тоне в залишках любові,
І столочив хтось юності траву,
Шукаючи, щоби погрітись, дрова.

У зморшках вік, неначе в борозні,
І голос тихий, мудрий та повчальний,
І так радієш цвітові й весні,
Жахаючись – а може, вже останні.

У спині тріск, мов гілку хто зламав,
І гнуть додолу невблаганні роки,
І Бог частину пам’яті забрав,
Щоб ми не мали зайвої мороки.

Лиш із далеких призабутих снів,
Де кров бурлила, не текла, як сонна,
Ти пам’ятаєш те, чого хотів,
Але проспав, заснувши на осонні.

Якби ж душа, та мала пару рук,
Вона ж літати, далебі, що вміє,
То відкопала б з лінощів той звук,
Що в згадках старість безнадійно гріє.

Та от біда – довіюють вітри
Останки віку з голови і тіла,
Якби ж зловити можна доль із три,
То мав би й ту, котру душа хотіла.

Якби ж то можна… Перейду поріг
І гляну в небо, спершись на одвірок,
Туди, де Місяць затесав свій ріг,
А був же повний, нині ж – недомірок.

Отак і ми підтягнемо очкур
На стегнах гострих висохлого тіла,
І хто літа лиш поточив, як щур,
Котрі душа так зберегти хотіла.

Зітхну, схилюся, никне голова,
І в нору шасну, ніби щур нещасний,
І закопаю в сивину слова,
Бо вік, як жив, прекрасний був, прекрасний.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Okaida, 22-12-2019

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Щєпкін Сергій, 22-12-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.1803829669952 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …