Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50953
Рецензій: 95696

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 47481, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '34.201.16.34')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

В розлуках завжди блякну

© Михайло Нечитайло, 20-08-2019
В розлуках завжди блякну, як платтячко на сонці,
В розлуках вигоряю, як спалена стерня,
Розлуки ненавиджу, вони, неначе стронцій,
Випалюють всю душу до кореня, до дна.

В розлуках завжди гину, як легень в бойовиську,
Під прапором кохання від кулі самоти,
То тільки так здається, що зустріч наша близько,
А рушиш, то століття, і не одне ще йти.

В розлуках завжди тону, як  з каменем на шиї,
І настрій геть псується, немов від часу мрець,
І тільки вовкулака у днях подальших виє
Із мінаретів долі, котру згубив Отець.

В розлуках завжди гіркну старими полинами
І трухну в сивий попіл, як стоптаний бур’ян,
І серденько на потерть щербатими млинами
Зітреться, щоби розпач із нього грів кальян.

В розлуках завжди кисну гнилими кисляками
І в глеки розливаю вже й не сльозу, а біль,
Затоптаний роками, як битий шлях дядьками,
І вжитий в непотрібність, як хліб, що здибав цвіль.

В розлуках завжди гнуся, як воїн між полону,
І зраджую, буває, сам поклик до мети,
Від кореня надії відрубую я крону,
Бо нащо пнутись в небо, як там відсутня ти.

В розлуках завжди гасну, як свічка догоріла,
І геть згорів би духом, та є один сірник,
Це ти, моя кохана, що в серце прилетіла,
І мовила: «Чекаю»; аби я геть не зник.

І я, рвучи розлуки загубленими днями,
Через простори віку, що втіляться у мить,
Торкнусь руки твоєї, і теплота між нами
Проллється, ніби в ранок ясніюча блакить.

В розлуках я вмираю, лиш панахид не треба,
Бо воскресаю знову у сотий-сотий раз,
Коли тебе побачу і пригорнусь до тебе,
І поцілунком знову переплететься час.

Заради тої миті блаженства і розради,
Заради того серця, котре, немов своє,
Я всі розлуки світу перепущу до влади,
Бо всі вони нікчемні, як ти у мене є.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Okaida, 26-08-2019

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Вікторія Штепура, 20-08-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.77939605712891 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …