Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50933
Рецензій: 95688

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 473, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.208.203.36')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Поезії

Квітка суму /фолк/

© Татчин , 17-11-2005
Впало сонце, бiле сонце, Боже ж мiй!
Поза море, поза гори – до бiди!
Чи не з того, що розкрилася в умi
Квiтка суму назавжди.
Чи не з того, що коли вона цвiте,
Добрi люди забувають про пiснi
I вважають все на свiтi за пусте,
I вмирають увi снi.
I приходять вдень до тих, хто ще живi,
Й пишуть пальцем навпаки на склi слова,
I ховаються за вiкнами в травi,
Тiльки хилиться трава.
Й я їх бачу, й розумiю, i мовчу.
Бо кому ж я про ту тугу розповiм?
Тiльки захiдному вiтру i дощу,
I мурахам у травi…

Ну, а може то розверзлись небеса,
I зiйшли на землю геть усi дощi,
А у смертi затупилася коса
Й сильний вивих у плечi.
I стоїть вона однiсiнька-одна
Серед поля i рахує колоски.
Й не заслуга то її i не вина,
Що рахує залюбки…

Ой, ви друзi i подруженьки мої,
Що зiйшли iз недописаних картин
Й розлетiлися в намрiянi краї,
Щоб зостався я один.
Щоб ходив по Батькiвщинi з краю в край
Й на питання про любов ховав лице,
I шептав свой надiї: «Не вмирай…»
Ну навiщо менi це?
I щоб спогади точили, як вода
Сiрий камiнь при дорозi у яру,
Й навiть сни були на смак, як лобода,
Й як монахи у миру…

Де ж ви, де ж ви… Вiдгукнiться з далини.
Й я складу до вас короткого листа,
Що за хатою засохли ясени,
I земля без вас пуста…
Нi людини – вiд межi i до межi.
Й, щоб не впасти, я дошукую слова
I смакую, i складаю з них вiршi,
Що надiя ще жива…

I я стану говорити про святе –
В сiре море запрокинутих голiв:
Що на свiтi – крiм кохання – все пусте,
Й попливе мiй човен слiв.
Й допливе до середини, де вода
Чорна-чорна, як розтоплена смола,
I потоне, й не поставити хреста
Бiля рiдного села…

Люди-людоньки, послухайте мене.
Я розкажу вам про квiтку i про сни,
I про те, що, як не вмру, то все мине
До майбутньої весни.
А весною я зустрiнусь з усiма
I зрадiю до нестями що живий,
Що закiнчилась розлучниця-зима,
Й вирву квiтку з голови.
Й вiднесу на перехрестя всiх дорiг,
I розвiю понад свiтом пелюстки,
Щоб в ту сторону, де батькiвський порiг,
Впали в полi колоски…



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Анізія, 12-01-2014

Зачиталася

© Tamara Shevchenko, 19-11-2008

Ваші-чужі вірші

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Ksenka, 10-12-2005
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.89579391479492 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …