Навіщо це!? якщо горять будинки
і темрява зникає у імлі…
Душа жадає спокою-відтинки
і ця війна чергова на землі.
І я один серед пустель всесвітніх
один мандрівець, що блукає й зве…
В собі шукаю я років ще літніх
знаходжу молодість, яка у тілі є…
А далі, що!? фронти, фронти, відтінки?
моєї долі, мов листки вцілілих книг?
І серед поля у снігу зупинки?
де вітер-злодій в люфах-смерті стих?
Сходять сніги…
Сходять сніги, мов відмерла та висохла шкіра,
в баюрах асфальту небо у темній красі…
Зима відступає – відлиги епоха та міра
тривожити світ і давати надії усі…
