| © Григорій Король, 21-11-2018
|
Ти поруч, тільки не зі мною…
Що нас тримає: звичок страх
Чи шлюб? З любов’ю неземною
Чому звернув на хибний шлях?
Я закриваю на все очі
У сумніві – невже це ти?–
І згадую літа дівочі…
Як розлучитись назавжди?
Ти маєшся, я відчуваю,
Все знаю, та мовчу, либонь,
Лечу то в пекло, то до раю,
А серце спалює вогонь.
«…ну що ти, що ти…», – чую голос,
За руки ніжно держить він.
І заридала, як ніколи,
Виплакуючи нічний біль.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
