Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44370
Рецензій: 86708

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Справжнє кохання

© Оленка Власенко, 17-06-2017
Зорі на небі тихо шепочуть,
Що вони знають, що вони хочуть.
Знають, що люди тихо так плачуть,
Коли кохання ніколи не бачать.

Хочуть любові у місячнім сяйві.
І у коханні слова таки зайві.
В полум’ї пристрасті поцілунків,
Люди не бачать реальних малюнків.

Ти ж малювала собі хоч разок
Цілу поляну пахучих квіток.
Своє життя ти карбуєш в картині,
Тільки би краски не розчинились в сльозині.

Все ще малюєш і мрієш донині?
Тільки минає життя по хвилині.
Жити, любити, прощати, іти.
Самого себе у вирі знайти.

Втратиш себе, не знайдеш вже ніколи.
І не скинеш любовні окови.
Справжнє кохання в тенета не кине.
Тільки у серці господаря лине.

Справжнє кохання – це пісня душі!
Справжнє кохання – в житті віднайди!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Амалія, 18-06-2017
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.39719295501709 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Нічний цирк» Ерін Морґенштерн — книга-квиток до країни магії
Є книги, які потрібно читати. А є ті, котрі потрібно «дивитися». Вони мимовільно переростають в нашій …
Книга для тих, хто прагне переважати
Книга «Перевага. У чому сила корпоративної культури» — це нон-фікшн для директорів, власників бізнесу …
«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …