1
картинна галерея… картонна… галера у центрі міста
на якій ніхто не пливе і тільки щурі звісно…
бо вона ще не тоне… ще повзе самотньо в натузі…
і несе щось таке незтравне в роздутому пузі…
тексти теж і старіють і помирають і треба їх відпускати
не чіплятись за їхню душу і не сотати їх на цитати
треба читати майбутнє заховане в звуках мови
і намагатись не вимовляти ім’я таємне Єгови
життя стирає у порох кожен людський порух
засипаний піском сенсу Бог через тіло говорить
і недоречний супроти тіла жоден-жоден протест…
не плач… не вбивайся за мною – я всього лише текст…
2
заховано слова в скрижалі і сувої
болить гортань від клятвеної лжі
зариті між рядків загострені ножі
а недомовний світ говорить і говорить…
легенди і казки … витравлюваний міф…
покинули місця і лари і пенати
виходять зі степів алан і гун і скіф
не вистачає рук безмовно обійняти…
хто вичерпав часи… хто вичерпав себе…
хто напував… хто пив… хто помирав зі спраги…
дощем проллється сенс… не буде рівноваги…
допоки ще Атлант тримає звід небес…
