Дивляться очі в пустоту.
Вуста мовчать, а серце плаче.
Дорогу вибрало не ту,
на роздуми воно ледаче.
Для серця не буває слів,
воно не чує їх ніколи,
не має ні ночей, ні днів,
свій вимір часу і престоли.
Душа - шукає порятунок,
знову потрібний новий путь,
не відкриває свій рахунок…
Вік чистить серця каламуть.
