***
Перепряжено коні.
Перевернено кожен камінчик.
Якщо з'явиться інче,
то одразу помічене буде,
відзначене та занурене
у посудину зі спиртом.
Вже й місце поряд із мурина
маскою прадавньою готове
у головній залі
кунсткамери.
Що б нас іще, здавалося, зупиняло
щоби зробити наступний крок,
намацуючи сходинку
до лункої Валгалли,
щоби всістися поруч із Одином,
попиваючи з чаші бездонної
медову амброзію?
Чи ж настільки закохані ми?
Так, отруєні росами
ранковими,
що зазивно прикликають нас гострими
променями щоранку холодного?
Гості ми
в цих долинах глибоких
і повні мороку.
Хто поставить нам двійку за те,
що скоро ми
Ці хороми незграбні
задля залізного палацу покинемо
та за ключем журавлиним злетимо,
змахнувши м'якими ще крилами?
Перевернемо останню сторінку.
Дочитано
післямову й
нотатки попередніх читачів,
і постскриптуми.
Ми настільки тривожно
сконцентровані
що - скрипнули ворота,
випускаючи валькірій до польоту,
а ми все чуємо...
