Деякі ангели схожі на щось середнє між товстим птахом і станцією "Мир".
А чого ж ти хотів, мій голубе?
Банькатий, не очистивши від луски свої крила,
згорнуті бутонами гладіолусів,
луски - ніби відмерлий шар епідермісу - прозорої,
свої долоні-крила
білі, мов запах конвалій і персиків і ще чогось гіркуватого,
що осідає хмарами над поверхнею міст,
а згори,
звідти, де ти, голубе, мав би бувати,
виглядає на пожмаканий чорний папір,
оксамитовий, як у дитсадку.
З чогось схожого, голубе, зроблене хвилювання.
Закривай очі.
Час мовчати і слухати, і ловити ротом мух,
відкинувши при цьому будь-яку думку
про можливість втручання ангелів.
