|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51027
|
| Рецензій: |
95767
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 42297, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.188.108.54') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Сатира й гумор
|
|
|
| © Сергій Вікторович, 18-02-2016
|
Дід, коли один лишився,
Думку видумав нову –
В час, що жити залишився,
Треба глянуть на Москву.
Всі борги роздав. Із тими
Замиривсь, з ким мав війну.
На автобус як ітиме,
То не промине чайну.
А в райцентр як добрався! …
Там ніхто б не зрозумів,
Якби в даль таку подався,
Не провідавши кумів.
В ніч на трасу виповзає,
Що райцентром пролягла,
І машину зупиняє
Із свого ж таки села:
«Дай вам боже путь хорошу!
Чи не згодилися б ви
Підвести, я дуже прошу,
Мене в сторону Москви?»
А ті хлопці діда знають,
Добре знають де живе.
То ж до церкви під’їжджають,
Що стоїть з давніх-давен.
В небо тягнеться дзвіниця,
Баня сяє, як нова:
«Оце, діду, подивіться,
Ото й є вона – Москва!»
Дід у церкви покрутився,
Край сусіднього двора:
«Ну що ж» - каже – «подивився,
То й додому, ма'ть, пора.»
У чайній під час обіду,
Через день чи може два,
Запитали: «Ну що, діду,
То яка ж вона Москва?»
«Те-е… Про Москву кругом гуло,
І кожен день і кожен час.
А подививсь – селом село.
І така ж церква як у нас!»
Київська область 1991 р.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
