найкращі згинуть першими…
тоді з глибин війни
полковник
чорне видиво на білому коні
герой непереможений
народжений в огні
якраз доречно з’явиться
у сполохах зірниць
спочатку дами чепчики кидатимуть: - Віват!
усім-усім примариться: закінчилась війна
(проте у переможцеві загніздилась вона -
в героя починається доріжечка крива)
крива та ще й кривавая
в тирани в’ється путь:
найкращих знову першими
на порохню зітруть
і гайки позакручують
в’язниці вщерть заб’ють...
а деспот порятується від бомби i отрут
всевладний
та приречений на кулю чи ножа
оточить себе мурами
оселиться в них жах
одначе імператора мені чомусь не жаль
за кращими
на штурмі стін
тече моя сльоза…
