| © Михайло Нечитайло, 18-05-2014
|
Прекрасна літня ніч,
Стою я на городі,
В коханні віч-на-віч
Освідчуюсь природі.
І зіроньці отій,
Що небо зігріває,
І красоті простій,
Що світ весь обіймає.
Люблю красу земну -
Невинну тиху казку,
В любов її вгорну
І зодягну у ласку.
Немов дитя мале,
Пущу собі гуляти,
Можливо, хтось зітхне
Тихенько до дитяти.
Полюбить, як і я,
Птахів, дерева, трави,
Тоді земля моя
Завруниться на славу.
Любов'ю і добром
У душах людських ніжних,
З небаченим числом
Душ чистих, білосніжних.
Бо в тисячах сердець
Не буде сходів хтивих,
А проросте живець
Душ добрих, незлобливих.
Прекрасна літня ніч,
В мою вливайся душу
І зорі з власних пліч
Мені у серце струшуй.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
