Час крокує невпинно
Не спиниш його
Раніш жив ти мирно,
тепер напав на свого.
Словом і ділом заплямував
Великої нації історію
Сотні життів ти украв,
щоб погубити неньку-Україну
Жоден погляд, жест чи дотик
Не буває вічним.
Тільки спогад про слово й вчинок
Завжди буде безсмертний.
Нація встала з колін,
голову підняла Україна.
Настав час для змін.
Ненько, ти єдина.
Стільки синів полягло,
щоб я жИла
Шрам і куля від свого
Колись вірного сина.
Страшна плата за життя,
за повітря ковток.
За те, що не вірила,
що він такий жорстокий...
