|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51026
|
| Рецензій: |
95767
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 37159, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.221.222.47') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Володимир Олівець, 11-11-2013
|
Вона лише улітку спала ню,
А в листопаді, ніби капустина,
Замотувалась в будь-яку дурню,
Аби лише не мерзли ноги й спина.
Її завжди манили береги,
Де росли пальми з величезним листям,
Вже років п`ять не ставила ноги
Узимку в це таке північне місто.
Здавалось, йде душа її на зліт,
Який ніколи не відчує втому,
Аж ось тепер, об`їхавши весь світ,
З`явилась знову на порозі дому.
Її чека черговий листопад,
Що може перекинутись на грудень.
Аби лише не змерз у грудях сад,
Що лиш почав з`являтися на люди.
Вона лише улітку спала ню,
Чомусь боялась зим в північнім місті
І городила різну маячню,
Банального для всіх, крім нього, змісту.
Підтали у душі її сніги,
Хоча вона цього не помічала
І, взявши совість в власні вороги,
Поволі королевою ставала.
А він не вмів нічого вимагать,
У нього логіка не та, що в решти.
Він бачив лиш її душевну гладь
І клав маршрут крізь свої власні мешти.
Він так хотів навчить її любить
Красу зими і дивовижну північ,
Але вона в одну прекрасну мить
Чомусь його відтиснула за грінвіч.
Вона лише улітку спала ню
І не любила переводить стрілку,
А в холоднечу вводила в меню
Настояну на перчику горілку...
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
