ходять по небу хмари,
ходять над біле віття.
хмари питаються в'язів:
– де ваше птаство темне?
де ваше тужне птаство –
чорним, чорним по сірому?
хмари у верб питають:
– де ваші теплі руна?
в синіх маслин звідують:
– чом ви уже не сині?
в'язи риплять біло,
грають тополі на дудах,
сиплеться в небо птаство,
жменями сиплеться дрібно
плаче дівиця-осінь,
плаче відданиця сива,
місяць тримає в долонях,
місяць – її осміх,
долоні її – перламутр –
обрій черлений цідять
ходять по небу хмари,
синім вином налиті,
ходять тугі хмари,
ходять над біле віття.
