Володимирe Володимировичу, дорогий!
Ех, відіслати б вам торт,
Глазуровий!
Просто в небесну вишину
Прозору - золотаву лазур,
Відразу під поріг,
Експресом янгольським!
Аби веселіше вам було,
Розпивати наливку
За скатертиною білосніжною
Із вашим суперником-поетом,
Сергієм Олександровичем.
От тільки б куди,
Умістити 120-ть свічок?!
А ви знаєте, до речі,
Закутий в бронзу й граніт
І палітурки багатотомників
Як під вашим п`єдесталом
Кавалери дарують квіти
Бариням ніжним?
А ще ваші вірші,
Бринять, гудуть, киплять
Рядками відчеканеними
З книжок і підручників.
Спати не дають,
Школярам кучерявим.
А ви тим часом на хмарах,
Прищуривши око,
Стодвадяцитілітній
Поглядаєте на двітисячі тринадцятий
Крізь дірку у серці власному.
