одного разу я побачив як по столі повзе тарган,
він мимоволі глянув на мене і наші очі зустрілися,
ще тоді я зрозумів, що він все знає про капкан,
а погляд в нього був розчарований і в мене аж щоки загорілися.
мені стало дуже соромно, що все так сталося і я спробував
якось виправдати себе в очах цього хитрого таргана,
але на думку нічого не приходило, тому я просто його покликав
але він сумно зітхнув і пішов собі в іншу сторону
де на нього чекали його діти та дружина, які хвилювалися за нього.
а шматок ковбаси так і залишився лежати на столі
тому що мені соромно було забирати у цього сімейства останню їжу.
