Одна розмова про погоду,
І ані слова про пусте.
Стягну з обличчя сум додолу,
Нехай він там собі росте.
Йому сприяє потепління
Та крапля сліз, замість дощу.
Привіт, кохане божевілля!
У серце знов тебе впущу.
Цигарку в зуби – буде гарно.
Я мов туманний Альбіон.
Річ про погоду? – як відрадно.
Хай гратиме акордеон.
Складу я оду про погоду,
Бо це – важливіше в житті.
Глобальне потепління буде!
Я так шокована! А ти?
Вода затопить континенти,
Не змиє лише грим з лиця!
Приміть мої аплодисменти –
Зіграли гру ви до кінця!
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design