та, що танцює у темряві, як тебе
втиснути в рамки рутинного пізнання
грацію жестів, кроків, па і пліє
метаморфози плину від «а» до «я»?
сутність твоїх стрибків – ескапізм, афект,
витвір мистецтва, чи виклик моїм словам?
я не художник – просто апологет
храму де кожен, хто хоче, творить дива
сутність твоїх імен – нескінченний рух
в протуберанцях буднів, крізь щільний фон
стрічки конвеєра, тінь, невловимий звук,
складне орігамі емоцій, що рве картон
як підібрати влучне і вдале тло
конвертувати танок в наднервовий текст
як помістити у моє тісне чоло
кілька мільйонів ударів твоїх сердець?
кульмінативність моменту, етюд ЧБ
скоро вже кода, а я не знаходжу фарб
знаки питання в облогу взяли мольберт
знаки питання ховає летка пітьма
та, що танцює у темряві, я боюсь
ранок всміхається хижо в рані гардин
світло прийде і закінчишся ти і блюз
світло прийде й заґрунтує твої сліди
