|
|
| Авторів: |
2685
|
| Творів: |
51004
|
| Рецензій: |
95752
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 33975, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.118.0.240') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Переклад
|
|
|
| © Валерій Хмельницький, 29-08-2012
|
Сяйна, як день, незрозуміла,
Хоч - наяву, та - мов зі сну,
Вона говорить так уміло,
За нею - бачу я весну.
Тут сяде, щось розповідає.
Неначе каже: "Подражню!"
І натякає: кожен знає
Таємний зміст її вогню.
Та я, вслухаючись не строго
У рвучкість голосу, опріч,
Спостерігаю, як тривога
Бринить в очах й дрижанні пліч.
Слова дійдуть до серця, врешті,
Й сп'янію від парфумів лиш,
І закохаюсь в очі, плечі,
Немов у вітер чи у вірш -
Зап'ястя холодом враз блисне
І перерве себе сама
Та переконує, що пристрасть -
Ніщо у холоді ума!..
15.08.2012
Текст оригіналу:
Как день, светла, но непонятна,
Вся - явь, но - как обрывок сна,
Она приходит с речью внятной,
И вслед за ней - всегда весна.
Вот здесь садится и болтает.
Ей нравится дразнить меня
И намекать, что всякий знает
Про тайный вихрь ее огня.
Но я, не вслушиваясь строго
В ее порывистую речь,
Слежу, как ширится тревога
В сияньи глаз и в дрожи плеч.
Когда ж дойдут до сердца речи,
И опьянят ее духи,
И я влюблюсь в глаза и в плечи,
Как в вешний ветер, как в стихи,-
Сверкнет холодное запястье,
И, речь прервав, она сама
Уже твердит, что сила страсти -
Ничто пред холодом ума!..
20 февраля 1914
http://www.stihi-rus.ru/1/Blok/54.htm
Контекст : Александр Блок Как день, светла, но непонятна
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
