Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2630
Творів: 48061
Рецензій: 92819

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

про_менад

© Ірина Новіцька, 18-07-2012
1. античне
до тебе шляхи перерізані наче вени
волає до неба безсилля старих вівтарів
я прагну вдихнути спекотне повітря Трезени
курортного міста від мене за сім морів
де ніжиться берег у білому сяйві магнолій
та розпачу вітер опалі вітрила настиг
о дай порятунку від внутрішніх муки монголій
зашли мене в табір чи хоч би в який монастир
як лемент менади позбавлений прісних риторик
як зойк самогубця застиглого на мечі
заходиться скрипкою давній занедбаний дворик
і в ратуші бліднуть старійшини і сурмачі
2011

2. про_менад
залізничний вокзал. прибуття о годині ікс.
не Одеса, не мама – якась приміська глухомань,
зорі пафосно сяють, як стрази гламурних чікс,
ну, а місяць… а місяць – блідий недосушений чіпс –
глютаматно помножує виразки сподівань.
і цигарка гірчить, як застояний лимонад,
у якихсь передрягах загруз безнадійно старий,
ні гроша за душею, вода – під нею і над, -
охолонь, заспокойся, забудь і на все забий,
ну яке тобі діло до мене й моїх менад?
я здружилася з ними. пліткуємо, глушимо квас,
часом каву (ти ж знаєш, ненавиджу алкоголь;))))))),
словом, досить приємно (на подив!) збавляємо час,
сновигаємо парками, парки навідують нас,
нагружаючи хитросплетіннями далей і доль.
написати боюсь, мій колега згубив твій тел.,
географія сенсу застрягла на літері «л» -
в ній ніщо не змінилося; стишивши грім децибел,
засинаю під радіо десь між твоїми «в»…
респектую тебе – це, погодься, цілком нове.
і, не зважившись навіть на цей жалюгідний крок –
дерти фотки, стирати коменти й старі пости, –
ризикую лишитися зовсім без даху і крокв,
якби я не земля (яка непогано тамує кров),
якби ти не вогонь (який непогано палить мости).
це і є, по-моєму, вічність – відхід за межу.
я відходжу спокійно, як хвиля іде на спад,
кораблі напівспалені в доках полощуть іржу,
і менадам на зміну – серйозно тобі кажу -
неминуче приходять паспорт і атестат.
2011

3. ***
едіпові вилізли очі
не відав що творить
в такому тумані самого себе б не вгледів
а бог всевидющий
як фатум античних трагедій
людині найдальший друг
і найперший ворог
він буде надалі з собою зразково чесним
в порядку падіння героям розпише ролі
відпустить провини
на рани насипле солі
і десь неминуче воскресне
на жаль воскресне

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.76952004432678 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …