Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46327
Рецензій: 90460

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

Напровесні

© Микола Назарівський, 17-03-2012
Наснився сон чи, може, то із яву -
Напровесні лишались ми одні.
Джмелем закоханим у квітку я був.
Фіалкою Ви кланялись весні.

У наших жилах кров застугоніла
І гнала тілом, як весняний Прут.
Ми добре знали, що то є за сила,
Так наче коні зайві пута рвуть.

Ми раювали... Це було кохання.
Ми падали у небо і в траву.
Як сонце пролило нам світло зрання
І в душі наші, я збагнув - живу!

Не жив до цього мов, став жити Вами.
Рояться в голові про Вас думки.
Ту правду не сховаю за словами.
Про мене знаєте, що я такий.

Мені, мов квіти, падали на груди
Цілунки Ваші, хвилі Ваших пасм.
Я не покину Вас помежи люди,
Поміж людей я не забуду Вас.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Любов Долик, 18-03-2012
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.98425102233887 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …