У цій рубриці викладатиму власний варіант текстів пісень, зрозуміло - цікавих мені, можна сказати - улюблених. Починаю з пісні М. Таривердієва зі вказаного вище телефільму. Виконував Й. Кобзон. В оригіналі пісня називалася "Не ичезай", автор тексту - А. Вознесенський. Уточнюю: це не перекад, а мій власний текст.
Дай-но мені,
Дай ковтнути мені,
Дай своєї води, бачиш –
Я у вогні.
Знай, цей вогонь
Є найбільше з моїх горінь –
Сьогодні уостаннє стрінь.
Де вечори
Із тієї пори,
Як метелик сидів на долоні
твоїй.
Там кантами
Спів лунав, діамантами
Трави сяяли, мантрами
Ми пливли.
О, напій
Наостанок, хай твій
напій
Спраги всі,
Що погнали мене
з пустель,
Всіх пустель, хай здола.
Поверне хай
Всіх метеликів лет
і рій,
Диво мрій –
На долоні сидіть
Твоїй.
Згорю дотла.
Боже, дай хоч цього тепла
Сьогодні їй, сьогодні їй.
Дай-но мені,
Дай ковтнути мені,
Дай своєї води. Дарма –
я вже не на коні.
Я – на щиті
Й наші дні ті, пропащі ті,
вже
Проковтнуті й пащі ті
Всі в мені.
Дай-но мені,
Дай долоню свою.
Хай її
Поцілую та обів'ю.
Метелик твій,
Той, котрого давно нема,
Хто нікого не обійма,
Бо – зима.
