Починається
плач гітари.
Розбивається
чаша ранку.
Починається
плач гітари.
Ти не змусиш її
спинитись.
Неможливо її
спинити.
Як вода,
монотонно плаче.
Наче вітер над снігом, плаче.
Ти не змусиш її спинитись.
З нею наче минуле плаче,
з нею – Півдня пісок гарячий
ще благає камелій білих.
То плаче без ранку вечір,
то плаче стріла зів’яла,
то перша пташина мертва
співом на віти впала.
Ой, гітаро,
загрузли в серці
п’ять кинджалів.
________________
LA GUITARRA
Empieza el llanto
de la guitarra.
Se rompen las copas
de la madrugada.
Empieza el llanto
de la
guitarra.
Es inútil callarla.
Es imposible
callarla.
Llorra monótona
como llora el agua,
como llora el viento
sobre la nevada.
Es imposible
callarla.
Llora por cosas
lejanas.
Arena del Sur caliente
que pide camelias blancas.
Llora flecha sin blanco,
la tarde sin mañana,
y el primer pájaro muerto
sobre la rama.
¡Oh guitarra!
Corazón malherido
por cinco espadas.
