У темній кімнаті вітер
Гортає вчорашню газету.
Нічого! Нічого! Марно
Читати пусті слова...
Садити в асфальті квіти,
Ховати у шафах скелети,
Ловити руками хмари...
Немає сенсу! Нема!
Чи довго я буду сильна:
Стиратиму твої відбитки,
Зриватиму їх із серця?
Чи потім зшиватиму?
"Закоханий", "в пошуці", "вільний" -
Яку обиратимеш мітку?
Газети про те, здаться,
Наврядчи писатимуть.
Шукають притулку руки,
Мовчать телефонні розмови...
Змішались і дні, і ночі
У всіх нездійсненних снах...
Тебе украли розлуки!
А я відчуваю знову,
Що ти далеко і ... поруч,
Зі мною... В яких світах?
...Там, де спокійно і легко
Читати розкрите небо,
Пірнати в кохані очі,
Топити у них страхи...
А тут ти завжди далеко!
І скрізь ні слова про тебе...
Лиш вітер між нами хоче
Засипати болем шляхи...
