| © Віктор Чубенко, 16-06-2011
|
Якось жаба
Та й заслабла.
Тож, до лікаря побігла,
Стогне: « Мабуть, захворіла»!
Окуляри той поправив,
Бо старим був, хоч і бравим,
Й каже, як оглянув хвору,
З пальцем, піднятим угору:
«Пані пітніє, потому,
Хай пані не спить на сирому,
Хай пані минає насоси,
Хай пані не бігає в роси,
Хай пані у дощ не гуляє,
Хай пані в ставки не стрибає,
Хай пані не хлебче водиці,
Хай пані обходить криниці,
Хай пані не миється зранку,
Хай пані тут дасть обіцянку
На себе і хукати й дути,
Бо пані суха має бути.»
Вдома метикує Жаба:
«Раз уже я так заслабла,
Лікар знає, що зі мною,
Значить, буду я сухою.»
І жаба себе лікувала,
Висушувала й витирала,
І висушила насилу,
Що з неї – лиш купка пилу.
І в лікаря є запитання:
Пішло щось не так лікування.
ОРИГІНАЛ ТВОРУ
Żaba
Pewna żaba
Była słaba
Więc przychodzi do doktora
I powiada, że jest chora.
Doktor włożył okulary,
Bo już był cokolwiek stary,
Potem ją dokładnie zbadał,
No, i wreszcie tak powiada:
"Pani zanadto się poci,
Niech pani unika wilgoci,
Niech pani się czasem nie kąpie,
Niech pani nie siada przy pompie,
Niech pani deszczu unika,
Niech pani nie pływa w strumykach,
Niech pani wody nie pija,
Niech pani kałuże omija,
Niech pani nie myje sie z rana,
Niech pani, pani kochana,
Na siebie chucha i dmucha,
Bo pani musi być sucha!"
Wraca żaba od doktora,
Myśli sobie: "Jestem chora,
A doktora chora słucha,
Mam być sucha - będę sucha!"
Leczyła się żaba, leczyła,
Suszyła się długo, suszyła,
Aż wyschła tak, że po troszku
Została z niej garstka proszku.
A doktor drapie się w ucho:
"Nie uszło jej to na sucho!"
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
